Коли замовник – неорганізований (частина 2)

Коли замовник – неорганізований (частина 2)

Той чорний день, коли волею долі мені довелося працювати з Сином Купця (далі – СК), залишився позаду, разом з ним залишилась і незакінчена робота. Але попереду ще майоріло завершення роботи та здача об’єкта  в «приємній компанії» СК. І от, через день, після чорного дня, я вирішив нагадати про себе, зателефонував і запитав на якому етапі справа. СК впевнено відповів, що дав чортів проектантам, і тепер протягом тижня вони все перероблять, а він зателефонує мені, щоб я закінчив роботу. Звісно, як людина, що давно працює в сфері будівництва, розумію, що якщо в швидкій реалізації проекту зацікавлений я, то озвучений термін потрібно множити на 1,5. Тому для себе я вирішив, що , якщо за сім днів СК не зателефонує, то на десятий , я сам йому зателефоную.

І от – десятий день, набираю Сина, і…….. цілковитий ігнор….. протягом двох днів…. Вирішивши, що ніде він не дінеться, так як робота оплачена. Єдине, що мене турбувало, це вільне часове вікно, для виконання роботи, так як літом, замовлень багато, і графік дуже щільний. І от, минає ще 10 днів, попереду є вільний час, телефоную Сину Купця. Ігнор… Телефоную з іншого номера, і він бере слухавку, довго тупить , не розуміє хто це, і от… нарешті… просвітлення. На запитання, чому він не брав слухавку, Син Купця відповів, що я йому не дзвонив!!!! НЕ ДЗВОНИВ!!! КАРЛ!!! Спитав, про готовність до робіт, на що отримав відповідь, що проектанти – рукожопи – виправляють свої прорахунки і  за тиждень зможемо приступати. Я зробив вигляд, що повірив, і зайнявся черговими обьєктами… минув місяць. Часу пройшло чимало, з’явилось чергове вікно, яке доцільно було б заповнити, і я вирішив нагадати про себе. Зателефонував, і диво… Син Купця взяв слухавку, і сказав…. що набере мене за десять хвилин. Минуло чотири дні. Вікно вже критично близько, і я знову телефоную, ігнор… телефоную з іншого номера, бере трубку і каже, що ще проектанти доробляють, і як дороблять проект, відразу приступимо, орієнтовно за тиждень… Я вже вирішив не чіпати його, аж поки сам не зателефонує.

                І от, закінчилось літо, жнива позаду, час від часу осінні дощі нагадують про зміну пори року, в кінотеатрах закінчилась премьєра дитячого фільму «Відьми», епідемія коронавіруса набирала силу, а попереду маячила зимова погода, при якій умови виконання алмазної різки суттєво змінюється. Як завжди, під кінець року, всім клієнтам, потрібно зробити все, відразу, і швидко. Тож робочий графік, набрав небувалої щільності.

І от, на початку грудня, при перших холодах, дзвонить телефон! Я просто не вірю своїм очам – Син Купця нарешті проснувся. І заявив про готовність приступати до роботи, і то – чим швидше. Я відповів, що найближче вікно, з’явиться приблизно за тиждень, і почув невдоволене сопіння та бурчання про те, що в нього і так в стелі отвір, що ми зробили (той самий, який я йому рекомендував закрити), і в приміщення попадає вода, і що ми з літа не можемо закінчити роботу. А на мої «затримка була за вами» та «я попереджав» посипав добірною лайкою проектантів і немов Роналдо, перевів мяч моїх аргументів від свого поля в сторону проектантських воріт. Для кращого розуміння, нагадую, що від початку «співпраці» минуло пів року… Узгодивши дату і обговоривши зміни в роботі та інші робочі нюанси, ми попрощались.

Звісно, я не сильно довіряв готовності Сина Купця… Але, мабуть Святий Миколай, постарався, напередодні обумовленої дати Син подзвонив і сказав, що завтра чекає на мене. В наступній статті, я розповім, чим закінчилась ця маленька різка бетону, що розтягнулася на пів року. Памятайте: талановита людина – талановита у всьому)))